Якось зустрів чоловіка, який розлучається зі своєю дружиною. Аргументація: “Я її більше не люблю, почуття зникли” …
«Серцю не накажеш», – це ворожа брехня, в яку сьогодні багато хто повірив.
Якщо почуття поставити компасом для спрямування вчинків, всі наші гріховні справи – норма…
Якщо любов це почуття, то навіщо Бог дав заповідь: “Любіть”!
Любов – це, знаючи недоліки іншої людини, продовжуєш любити.
Любов – це акт волі, а не почуттів, і двигуном її є Біблійна заповідь.
Любити – це означає перестати порівнювати й перестати боротися за свої права.
Мудреці кажуть: «Якщо кохання минуло, воно й не починалося». І гарна звістка в тому, що можна навчитися любити. Так, можна і треба. Розмірковуючи над Словом Божим щодня, ми вчимося любити жертовно, незаслужено і навіть односторонньо!
А далі, навчаючись Біблійного кохання, ми отримуємо навички контролювати свої чуттєві спокуси. І якщо щось не відповідає волі Божій, вміємо від цього відмовитися.
Любов – це вибір. І не почуття повинні тягнути нас до людей, а любов має визначати, кого вважати привабливим та цінним.
Цінуй свого чоловіка/дружину. Саме свого, Богом даного, а не свої почуття. Це допоможе тобі бути вірним завіту перед Богом, пам’ятаючи, що Він поєднав вас, і Він є основним Свідком вашого шлюбу.
Володимир Омельчук
Leave a Reply