Дитячий майданчик. Дві дівчинки гойдаються на гойдалках і ведуть неквапливу, світську бесіду.
— Щось давно ніякого свята не було, – задумливо говорить одна. – Шкода!
— Мені не шкода, – каже друга.
— Ти свята не любиш?!
— Люблю! Дуже! У мене їх повно, кожен день – свято!
— Не може бути!
— Може. Ми святкуємо Дня народження.
— День народження, ти хотіла сказати.
— Дні народження ми теж святкуємо, але рідко, тільки раз на рік. А Дня народження – кожен день. Мій тато це свято вигадав.
— І як ви його святкуєте?
— Дуже просто! Тато будить вранці мене і маму, ми всі біжимо на кухню, беремо склянки з водою і тато каже тост: «Чудовий день сьогодні народився! Нам з ним дуже пощастило! За Новий День!» І ми п’ємо воду, їмо мед і співаємо якусь пісню.
— А якщо день поганим вийде?
— Так раніше і було. А як тільки ми стали відзначати це свято, майже всі дні або хороші, або дуже гарні. Рідко-рідко щось не дуже гарне відбувається.
— Чому ж тоді у інших людей такого свята немає?
Тато сказав, що це свято є у всіх, тільки не всі його помічають. Багато просто забули про це свято. Якщо хочеш, приходь до нас. Переночуєш, а вранці разом з нами посвяткуєш!
© Григорій Беркович
Leave a Reply