Одного дня до продуктового магазину зайшла бідна виснажена жінка. Вона звернулася до господаря та попрохала трішки продуктів, щоб приготувати дітям обід. Чоловік запитав, чи є в неї гроші. Жінка відповіла, що вона вдова й окрім молитви нічого не має…
Господар сильно розізлився й сказав, що магазин — це не пункт допомоги знедоленим. Але простягнув жінці лист паперу та попросив написати її молитву.
Жінка дістала з кишені маленький та пошарпаний листочок й простягнула чоловіку. Від несподіванки він взяв його, але, що робити далі не міг придумати. Однак черех кілька хвилин йому спала на думку ідея. Навіть не прочитавши, що там написано, він поклав листок на ваги та сказав :
— Скільки важить ваша молитва?
Поклавши хлібину на іншу частину ваги чоловік помітив, що стрілка навіть не ворухнулася. Тоді він почав накладати все більше й більше харчів та, зніяковівши, помітив, що стрілка не рухається…
Від подиву та уваги інших покупців, господар почервонів й простягнув жінці пакет зі словами :
— Більше на ваги не влазить, візьміть пакет та складайте свої продукти, бо в мене немає на це часу.
Нещасна, витираючи сльози, почала наповнювати пакет.
Чоловік помітив, що ще залишилося трохи місця й дістав шматок сиру та простягнув жінці. Та крізь сльози подивилася на нього з подякою. Після цього чоловік довго ходив по магазину, бурмотів під ніс з обуренням та намагався зрозуміти, що це взагалі було. Коли він заспокоївся, то помітив, що ваги зламані.
Протягом багатьох років господар магазину щапитував себе стосовно цього випадку.
– Чому саме в його магазині?
– Чому саме тоді, коли були зламані ваги?
– Чому він не звернув відразу на це увагу?
– Що змусило його повестись саме так?
Від тоді він більше не бачив цієї жінки, але пам’ятав ніби вчора це сталося.
Він знав, що той випадок не був плодом його уяви, адже у нього все ще зберігається клаптик паперу, де була написана молитва тієї жінки: “Будь ласка, Господь, подай нам хліб наш насущний”.
Leave a Reply