Колись мій дідусь розповів мені історію про мудреця, який жив у їхньому селі. Він багато бачив протягом свого життя і мав онуків та дітей, яким розповідав повчальні історії та вчив їх правильно жити.
Коли діти з онуками були у гостях у Миколи, то одна із доньок запитала його:
– У вас було дуже важке життя, як ви змогли залишатись спокійним навіть у найскладніші моменти вашого життя?
– Я завжди знав, що кожного дня зранку я маю зробити три речі. Мене їх навчив робити мій ще батько. Кожного ранку коли я прокидався, то я дивився до гори і думав про те, що на небі мій Отець. Він завжди мені допоможе і захистить, а якщо я піду не тим шляхом, то наверне мене на правильний.
Згодом я дивився у низ і думав, що коли я помру, то мене більше не буде на цьому світі. Тоді буде важливою тільки моя душа, а не матеріальні цінності.
Коли на вулиці я бачив безпритульних людей, хворих, я завжди дякував Богові, що у мене все гаразд і він мені дав роботу, будинок, дружину і дітей. Я в цей момент розумів, що я дійсно щаслива людина.
Тому усі труднощі мені вдалось подолати та залишитись щасливим і спокійним. Я знав, що завжди зі мною Бог, тому у мене буде все гаразд.
Я запам’ятав цю історію і завжди стараюсь слухатись порадам мудреця. Думаю, що якщо ми будемо чинити, як цей чоловік, то життя у нас буде щасливішим, а серце – спокійним.
Leave a Reply