Якось на будівництві майстру, який знаходився на 6 поверсі, знадобилося покликати робітника, який працює на першому поверсі. Але через будівельний шум будівничий не чув свого начальника і не відгукувався.
Щоб привернути увагу працівника, майстер вирішив кинути монетку, яка впала чоловікові просто під ноги. Майстер чекав, що чоловік хоча б подивиться нагору, щоб поцікавитися, звідки впали гроші.
Але чоловік мовчки поклав гроші в кишеню і незворушно продовжив працювати далі. Оскільки майстру просто потрібно було привернути увагу працівника, він продовжив кидати гроші. Спочатку 10 гривень, потім взагалі 100. Проте, щоразу робітник клав гроші в кишеню і продовжував свою роботу.
Розлютившись, майстер кинув у робітника невеликий камінчик, який потрапив чоловікові прямо у захисну каску. І тоді, нарешті, він підняв з обуренням голову вгору і помітив майстра.
Ця історія про наше життя. Господь хоче спілкуватися з нами, але ми зайняті. І коли Бог робить нам маленькі подарунки, ми кажемо, що це ми щасливі, не бачачи того, Хто нам їх подає.
Тоді ж, коли до нас прилітає маленький камінчик, який ми називаємо проблемами, ми починаємо звертатися до Бога, часто з претензіями і обуренням.
Щоразу, коли ми отримуємо подарунок, ми повинні подумки подякувати Богові, а не чекати, поки прилетить камінь, щоб звернутись до НЬОГО.
Leave a Reply