Хвороби на нервовому ґрунті , або психосоматичні недуги, виникають через душевні страждання, кажуть психологи. Тезу про те, що всі хвороби від нервів, чув практично кожен.
Та чи помічали ви на практиці взаємозв’язок між душевним та фізичними самопочуттям? А він таки є! У цьому переконані багато науковців світу. Коли сховища душі переповнюються, або ж людина н може впоратися зі стресовими ситуаціями, вміст не знаходить іншого виходу, як через тіло. Відповідно, так і виникають психосоматичні захворювання.
Для початку розберемось, що це. Якщо спростити суть різних тверджень, описаних в Інтернеті, то можна дійти до такого визначення: психосоматичні розлади – ті, які виникають через певні психологічні реакції. Тобто хвороби – це реакція організму на переживання, стреси та різноманітні проблеми.
Може бути і серйозне захворювання
За твердженнями науковців, бувають психосоматичні прояви – наприклад, біль в області шиї, голови або живота, судоми, нудота, слабкість, запаморочення, – в основі яких немає хвороби як такої. Це – реакція людини на сильне емоційне переживання, коли нервова система не може впоратися із поставленим завданням.
А існують вже й цілі психосоматичні захворювання – патології, які розвиваються під стресу, психологічних травм, внутрішніх конфліктів. Стресовий фактор є у таких хвороб, як ревматоїдний артрит, виразковий коліт, бронхіальна астма, ендокринні порушення, ураження опорно-рухового апарату, порушення роботи серцево-судинної системи – хоча, безумовно, пояснювати їх розвиток одним тільки стресом не можна.
«Коли плаче тіло…»
«Коли не може плакати душа – плаче тіло…», – основний закон психосоматики, впевнена експерт.
– З точки зору психосоматики, за нашими хворобами стоять таємні бажання, страхи і конфлікти, витісненні в несвідоме. Напевно, кожен з нас знає, що це таке – бути «скошеним» застудою і провести кілька днів у ліжку саме тоді, коли ми падаємо з ніг від втоми або коли нас чекають складні і неприємні справи. Це самий найпростіший приклад соматизації (механізм психологічного захисту – прим. авт.), – говорить пані Наталія.
За її словами, ми можемо знаходити тисячі логічних пояснень тому, чому хвороба “скосила” нас саме у непростий період життя. Але насправді недуга – це і є наслідок нашого емоційного несприйняття тієї чи іншої життєвої ситуації.
– Ми можемо лаяти себе за те, що напередодні легко одяглися, абсолютно щиро обурюватися: «Як це все не вчасно!». Але на несвідомому рівні ми отримуємо те, чого нам не вистачає – можливість не йти на нецікаву роботу, увагу партнера, якого вечорами не відірвати від комп‘ютера, і батьків, яких ми так рідко бачимо, – усе це хвороба може нам забезпечити, хоч і не на довго, – продовжує фахівець.
Хто вразливий – чоловіки чи жінки?
По суті, життя людини – це сукупність стресів, як умовно позитивних, так і негативних. І вирішальним є не сам стрес, а реакція на нього.
Прямої схильності до психосоматичних захворювань немає, але у кожної людини з дитинства формуються певні стереотипи поведінки. Іноді людина звикає шукати проблеми зі здоров’ям у себе, і в результаті знаходить цілий «букет болячок».
Хто більш вразливий до психосоматичних хвороб – чоловіки чи жінки? Тут, на думку Наталії Гаєвської, прискорений режим роботи організму «компенсується» змінами в органах – і в результаті розвиваються або загострюються хвороби. Ступінь впливу стресу і особливості особистості, її характер, темперамент – фактори, які також впливають на ризик психосоматичних патологій. Тож насправді хворіють і ті, і інші.
– Жінкам, з одного боку, простіше, бо ми – емоційніші, свої внутрішні переживання часто вивалюємо назовні. Чоловіки ж рідше висловлюють емоції, ховають переживання, тому нерідко вони мають порушення в роботі серцево-судинної системи. Коли накопичуються невиражені емоції, росте внутрішнє напруження, організму потрібно все більше сил, і навіть незначний стрес може спровокувати, наприклад, порушення гормональних механізмів як у чоловіків, так і жінок. На часті хвилювання, внутрішні конфлікти у жінок найчастіше реагує шкіра.
Пані Наталія надала кілька-табличок табличок-підказок, які саме внутрішні конфлікти допомагає «вирішити» те чи інше захворювання (див. інфографіку).
Щоб менше нервувати, психолог радить згадати прийоми, що допомагають розслабитися. До них відносяться техніки дихання та релаксації, позитивний внутрішній монолог (самонавіювання), раціональне пояснення ситуації, і пошук аргументів на свою користь.
Хороший ефект дають аутогенні тренування, медитація, заняття йогою, масаж і активне фізичне навантаження. Радійте життю – і тіло вам віддячить!
Leave a Reply