Є історія про те, як професор філософії взяв у руки скляну банку, наповнив її великими каменями й запитав студентів, чи повна вона.
Ті відповіли: так.
Тоді він узяв маленькі камені й став наповнювати ними банку. Вони зайняли вільне місце між великими. І знову запитав студентів, чи повна банка. Ті знову відповіли ствердно.
Тоді він став сипати пісок у банку. Той повністю зайняв вільне місце. Студенти відповіли, що тепер уже банка точно заповнена.
Знаєте, який висновок?
Якщо ви з самого початку заповните банку піском, великі камені туди не помістяться.
Так і з життям ― не заповнюйте його піском.
Найбільші камені ― це точки опори: сім’я, батьки й цінності. Менші камені ― робота, дім, друзі. Пісок ― усе решта.
Коли люди роблять точкою опори пісок, все розсипається, як пісочний замок.
© Автор невідомий
Leave a Reply