Валя та Оксана були подругами з дитинства. Їхні матері дружили, вони гуляли в одному дворі, потім пішли в одну школу і взагалі всі говорили про них “Не розлий вода”.
Обидві дівчини були гарні, одна з чорним волоссям, як ніч, інша зі світлим. Усі називали їх інь-янь, тому що за характером і зовнішністю вони були різні, але разом ніби були єдиним цілим. Здавалося б, ніщо не може зруйнувати їхню дружбу.
Коли дівчата навчалися в університеті, до них перевівся один студент Сашко. Обом дівчатам він одразу сподобався, але оскільки вони були подругами, то одразу домовилися, що не активно його добиватимуться. Все буде так, як вирішить сам Сашко. Якщо хтось із них йому й сподобається, то вона й зустрічатиметься з ним.
І Сашкові дуже сподобалася Валя. Він запросив її на побачення, вони почали зустрічатися, а після закінчення університету одружилися.
Оксана та Валя влаштувалися працювати в одну компанію та мали можливість постійно спілкуватися одна з одною. Здавалося б, все ідеально. Що може бути краще, як працювати з найкращою подругою, з якою можна поговорити у перерві, яка може допомогти з роботою, і, якщо що, виправдати перед начальником.
Настав момент, коли компанія переживала не найкращі часи. Тоді почалася пaндeмія, потік клієнтів знизився, і треба було вигадати, як заощадити на витратах.
Валя мала підготувати план, який би допоміг компанії пережити важкий період. Дівчина довго сиділа з документами, проводила розрахунки, ночами не спала. І ось настав момент, коли треба було передавати документи начальству.
Валя спокійно віддала план начальнику і вирішила нарешті нормально відпочити, але наступного дня він викликав її. Вона не думала, що привід серйозний, але начальник зірвався на неї з погрозами звільнення, розкритикував її план, звинуватив, що його треба переробляти, а це втрата часу і втрата грошей.
Валя не розуміла, про що йдеться. Але коли начальник показав їй документи, Валя одразу помітила, що щось не так. Цифри були іншими.
У глибині душі вона розуміла, що сталося, але не хотіла це визнавати. Справа в тому, що вона попросила передати документи Оксані, а сама пішла додому відпочивати. Відповідь горіла червоними літерами — Оксана виправила папери.
Валя дочекалася кінця дня і зустрілася з Оксаною біля її дому. Там Валя дала волю емоціям і почала гнівно запитувати, чому ж подруга так вчинила. На що Оксана холодно відповіла:
«Якби не ти, то з Сашком була б я».
Спочатку Валя хотіла влаштувати істерику, але потім заспокоїлася і відповіла Оксані.
«Знаєш, Бог бачить усе. Я ніколи не робила тобі зла і вважала тебе найкращою подругою. Але за цей вчинок тобі доведеться відповідати. У своєму домі я тебе більше бачити не хочу. І переведусь в інший офіс».
Валя згадала вислів Конфуція «На добро треба відповідати добром, але на зло — справедливістю».
Припинити спілкування з подругою і було справедливістю, а решта повернеться їй законом бумерангу.
Leave a Reply