Годину тому поспішала, йшла швидким кроком по задушливій вулиці, в своєму червоному літньому костюмі. Раптово за секунду зірвався дощ, я прискорила крок. І раптом – в метрі від мене біжить бабуся років сімдесяти і малюк років чотирьох. Парасольки у них теж немає, а ноги в обох – вже і ще не дуже швидкі. Чую, бабуся каже онукові:
– Капітан, це той самий дощ – чарівний! Він завжди йде саме влітку, надає сил і вказує дорогу рівно в те місце, де лежить скарб! А ось і він! (*вказує на міні-магазинчик). Там нас чекає морозиво!
Малюк регоче, прискорюється в сторону «скарбниці».
Бабуся рівня Бог.
Людина рівня захват.
Прожити більше півстоліття на цій непростій землі і зберегти в собі здатність балуватися.
Прожити понад півстоліття на цій непростій землі і зберегти здатність спокійно реагувати на дискомфортні раптовості.
Урок дня.
© Tamriko Sholi
Leave a Reply