У пориві емоцій ми часто можемо сказати власним дітям те, чого б ніколи не сказали за звичайних умов.
Але, як відомо, у спілкуванні з дітьми значення має кожне слово, адже вони вбирають усю інформацію наче губка.
Тому для того, щоб виховати емоційно здорову та сильну дитину батькам, потрібно старатися перефразовувати свої негативні вислови та критику у позитивну сторону. Приклади як це робити правильно наведено у статті нижче. Спробуйте і результат вас обов’язково здивує.
Не бігай по калюжах! – Обійди калюжу.
Не кричи! – Говори тихіше, будь ласка.
Не їж швидко! – Прожовуй їжу гарненько.
Знову безлад! – Прибери, будь ласка.
Скільки тебе ще чекати?! – Нам час іти, попрощайся.
Куди поліз? – Відійди/спустися, будь ласка.
Впадеш! – Будь обережний.
Будеш плакати! – Подумай про наслідки.
Посковзнешся! – Уважно дивися під ноги.
Промокнеш! – Візьми парасольку/одягни гумові чоботи.
Не біжи! – Іди спокійним кроком.
Не поспішай! – Ти встигнеш.
Досить уже! – Пора закінчувати, час вийшов.
Скільки можна говорити? – Мені довелося повторити кілька разів, виконай моє прохання, будь ласка.
Я вже не знаю, як з тобою розмовляти! – Знайдімо рішення, яке влаштує нас обох.
Ти що, глухий? – Почуй мене, будь ласка.
Ти що, сліпий? – Зверни увагу на це, будь ласка.
Тобі не соромно? – Твій вчинок дуже засмутив нас/Подумай про свій вчинок.
Хто тобі дозволив так розмовляти? – У нашій родині так не розмовляють.
Я ж казала, що так буде! – Зроби висновок і більше не повторюй цих помилок.
Тобі це не вдасться! – Спробуй, не спробуєш — не дізнаєшся.
Я не знаю! – Спробуймо знайти відповідь на це питання разом.
Я тебе не розумію! – Уточни ще раз, що ти маєш на увазі.
Ти не правий! – Це твоя думка.
Я сказала — ні! – Я висловила свою думку про це, вона не зміниться.
Тому що я так сказав! – Бо це рішення схвалили батьки.
Ніяких цукерок! – Солодке — на десерт.
Як мені це набридло! – Я не налаштована обговорювати це зараз, поговоримо після вечері.
Ти хіба не знаєш, котра година? – Вже пізно, час спати.
А я не втомилася? – Я розумію тебе, ми всі втомилися.
Закрий рота! (коли дитина плаче) – Я не зможу тобі допомогти, тому що просто не чую тебе.
Зараз дістанеш! – Я дуже засмучений і можу сказати або зробити те, про що ми обидва будемо потім шкодувати.
Досить мені заважати! – Займися поки своїми справами. Я звільнюся, і ми затіємо дещо цікаве!
Ти що, з глузду з’їхав?! – Я неприємно здивований твоїм вчинком!
Це дорого! – Сьогодні у нас заплановані інші покупки.
Що з тебе виросте ?! – Твої сьогоднішні вчинки вплинуть на все твоє життя, подумай про це.
Вимкни телевізор! – Телевізор перегрівся, йому потрібен відпочинок.
Сідай краще за уроки! – Час іде, зроби уроки, а потім займешся…
На кого ти схожий! – Я тебе не впізнаю сьогодні.
От коли я був дитиною, я не був таким як ти… – Ти можеш помилятися і робити помилки, однак, головне, – зробити з них висновки і не повторювати більше.
У моєму дитинстві цього не було! – Я був би радий мати в дитинстві таку іграшку!
Годі плакати через дурниці! – Я розумію, для тебе це важливо, подумаймо, що можна зробити.
Опануй себе!/Вгамуйся! – Якщо ти заспокоїшся, ми зможемо знайти рішення.
Дивись, куди йдеш! – Уважно дивись перед собою.
Та хто з тобою буде дружити! – З ким ти хотів би подружитися?
Опануй себе!/Вгамуйся! – Тобі потрібно заспокоїтись, потім ми зможемо поговорити.
Ти мене обманюєш! – Мені дуже важливо, щоб ти сказав правду, інакше я не зможу тобі більше довіряти.
Було б чим хвалитися! – Ти впевнений, що цим можна пишатися?
Хочеш Захворіти ?! – Ти знаєш: якщо захворієш, тобі доведеться сидіти вдома і пропустити багато цікавого.
Ось тато прийде з роботи, я йому все розповім! – Мені доведеться розповісти все татові. Напевно, твій вчинок засмутить його.
У всіх діти, як діти… – Я люблю тебе попри все, але іноді твоя поведінка дуже мене засмучує!
Невже так складно зрозуміти? – Що саме тобі не зрозуміло?
Прийдемо додому — я поговорю з тобою інакше! – Сьогодні мені доведеться позбавити тебе … через твою поведінку.
Невдячний! – Ми дуже стараємося, щоб у тебе було все необхідне. І нас засмучує твоє ставлення.
На вашу думку, чи корисні ці поради? Чи батьки – це найкращі порадники для своїх чад? Цікаві ваші думки в коментарях.
Leave a Reply