Людина набуває повноцінної незалежності лише тоді, коли намагається пожити повністю самостійно – готує, пере, прибирає – все сама. І поза чотирма кутами батьківської квартири.
Зважитися на такий крок часто буває непросто. Тому що люди за своєю природою такі істоти, які звикають до чогось.
І перша перевага, яку отримує доросла дитина – можливість збільшити власну незалежність.
Слідом за цим незмінно тягнеться «шлейф» з поліпшення стосунків не лише з самими батьками, а й з навколишнім світом – тому що самостійна, незалежна людина інакше сприймається в суспільстві. Навіть на рівні ходи, жестів, манери мови, що транслюються у світ.
Наступне – покращення психічного здоров’я. Навіть з’їжджаючи в орендовану квартиру, знімаючи її і заробляючи на це гроші, доросла дитина починає себе більше поважати. Це її нехай і невелике, але власне досягнення.
Негативні наслідки спільного проживання з батьками у дорослому житті.
Перше, що потрібно зрозуміти дорослій дитині – і в неї, і в батьків життя зовсім різне. Живучи з кимось, під цих людей треба підлаштовуватися. Незмінно відчуватиметься дискомфорт по обидва боки «бар’єру».
Далі – особистий простір, вірніше, його незмінні порушення. На ґрунті всього перерахованого, рано чи пізно, виникатимуть скандали . Навіть якщо їх сьогодні немає, можна бути впевненим у тому, що чаша поки не переповнена . Але як тільки з неї «поллється» , це запустить ланцюгову реакцію.
Внаслідок реакції, що вийшла, погіршиться не тільки спільне проживання, а й відносини з батьками в цілому.
Чим раніше доросла дитина, незважаючи на зовнішні обставини, вирішує бути самостійною – тим більше у неї шансів реалізуватися у власному житті.
Все починається із простого прийнятого рішення. Не можна завжди шкодити і собі, і батькам. Навіть під приводом «ще рік поживу з ними, назбираю грошей» . Тому що безгрошів’я можна обернути собі на благо – навчитися шукати способи заробити більше.
Leave a Reply