Колись тобі, можливо, здасться, що я все зробила не так. Тобі буде 15 чи 17, ти голосно грюкнеш дверима. Ми наговоримо одна одній багато дурниць. Та я любитиму тебе, хай би там що.
Колись, можливо, ти схилиш голову на моє плече і будеш плакати, тихо схлипуючи про щось своє. Тобі буде 10 чи навіть 40. Я не розпитуватиму – просто буду поруч.
Колись, можливо, ти відчиниш двері і побіжиш в велике життя кудись далеко. Тобі буде, та втім це не важливо. Ти дзвонитимеш мені, а я чекатиму. Хай би де ти тоді не була, я чекатиму.
Можливо, я усе роблю не так. Я просто не знаю як треба, тому роблю серцем. Та що би не сталось колись знай – я поряд. Поряд навіть тоді, коли ми далеко. Я поряд думками, душею. Серцем.
Любитиму тебе, хай там що.
Автор: Marta Gulei
Leave a Reply