Одного разу в ефірі шведського телебачення стався цікавий випадок!
Один чоловік розповідав, чому його мучить совість:
– Коли я був маленьким, ми з другом вирішили запустити хом’яка на парашуті з балкона висотного будинку. Ми змайстрували кошик, парашут, посадили в кошик хом’яка і відпустили. Але сталося непередбачене. Порив вітру підхопив наш парашут і забрав кудись далеко. Я до сих пір не можу забути про це. Як я міг так вчинити?.
Раптом в студії пролунав телефонний дзвінок.
Пролунало запитання:
– Це сталося в такому-то році?
Чоловік відповів ствердно.
– Влітку у Стокгольмі, коли було свято міста?
– Так, так – заквапився чоловік.
– Я знаю, що сталося з вашим хом’яком.
– Що з ним сталося? – Не міг повірити вухам здивований гість студії.
– Моя донька довго просила у мене хом’яка, – продовжувала жінка.
– Я їй якось сказала, щоб вона навіть не просила мене про нього. І що хом’як у нас з’явиться, тільки якщо сам Бог так вирішить.
Потім моя донечка по-дитячому підняла руки до неба і сказала: «Боже, дай мені хом’яка!».
Після цього ми пішли в місто на свято.
Аж раптом моя дитина сказала: «Мамо, мені здається, Бог відповів на молитву! Дивись!»
Я глянула на небо і побачила, як на парашуті їй в руки опустився хом’ячок в кошику.
Leave a Reply