“Одній гарній жінці одного разу пощастило. Вона купила дорогі мандарини, великі такі, яскраво-жовтогарячі. Просто донька хворіла, хотілося чимось порадувати дитину. І вона обрала ці великі дорогі мандарини, п’ять штучок. Хоча поруч лежали зелені, дрібні, не дуже свіжі – значно дешевші. Ну, їй здавалося, що значно. Коли грошей мало, навіть невелика різниця у ціні видається значною.
І ось пощастило. Касир помилково порахувала мандарини за ціною дешевих. І жінка зраділа. Ні, вона на мить подумала, що це якось недобре. Нечесно. Але потім сказала собі: власники мережі одержують величезний прибуток. І масу підгнилих фруктів на смітник викидають. Вони й так багаті. Безсовісні! Так що вважатимемо цей випадок маленьким везінням.
Ну от а потім ця жінка випадково передала клієнту на роботі зайві гроші. Велику суму. Ось така вийшла помилка – серйозні збитки. І ці гроші їй не віддали, вона не могла згадати, кому дала зайве. Але вона добре пам’ятала про мандарини. Вона навіть ці мандарини й не скуштувала, доньці віддала. І ось у таку суму їй обійшлося так зване везіння.
Багато добрих людей це знають. Візьмеш чуже – віддаси втричі більше. Або вдесятеро. Або потрапиш у неприємності, від яких і відкупитись не можна. І ці добрі люди дивуються: ну як же так? Інші крадуть. Хабарі беруть. Наживаються на продуктах і на ліках. І їм хоч би що. А я взяв мандаринку – і такі наслідки…
Отож і добре, що наслідки. Значить, ви точно хороша людина. І вас негайно “штрафують” як попередження, щоб ви не стали поганою. Ви особлива людина. На вас покладаються та надіються. І за вами спостерігають із любов’ю та турботою. І кажуть пошепки: “Ти не така. Тобі так робити не можна. Я поруч! Я завжди поруч з тобою!”.
Це ваш Ангел повертає взяте та знімає гріх. Якщо ви не вірите у ангелів, це ваша совість. Але Совість – вона все одно від Бога, як навчав філософ Кант. І це теж як би Ангел, розумієте? Який веде вас правильною, хоч і важкою дорогою. У правильне місце.
Якщо є така справа у вашому житті, що за привласнене чи отримане нечесно вас штрафують, – радійте. Вас бережуть, а не карають. Неважливо, який прибуток отримують жадібні багатії, – брати не своє не треба. Це “для себе” не треба, тому що ви добрі. Порядні. Чесні. А не гнилі і зелені, якщо про мандарини згадати. І хтось вас любить – іноді ви це відчуваєте…”.
© Анна Кир’янова
Leave a Reply