Одного разу вчителька попросила, щоб його мама прийшла в школу, на батьківські збори. Прийшовши додому, хлопчик сказав, про це мамі. Жінка відповіла, що прийде, на що хлопчик сказав: «Ти сліпа, не приходь в школу, наді мною потім будуть сміятися. Ти мене зганьбиш перед однокласниками».
Жінка заплакала і сказала, що не піде, нехай син не переживає, вона не буде його ганьбити.
Минув час, хлопчик виріс, закінчив інститут, одружився і забув про свою матір. Хоча він і виріс, але йому все одно було соромно, за те, що у нього сліпа мати. Син не спілкувався з нею багато років, викреслив її зі свого життя, а вона, щоб не нашкодити синові, ніколи не нагадувала про себе.
І ось, одного разу, пізно увечері, дзвінок у двері, чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого будинку сліпу жінку, одягнену в лахміття. Він почав кричати на неї, щоб вона йшла і не лякала його дітей, а вона дала йому в руки записку і мовчки пішла.
Коли він розкрив папірець, там було написано, що коли він народився, то у нього не було очей і його мама, віддала йому свої очі. Вона писала про те, що їй було дуже важко виносити коляску на вулицю, щоб він подихав свіжим повітрям. Вона писала про те, то їй було дуже боляче і прикро, за те, що він її соромився. Вона просила його пробачити її за це і що більше ніколи не потурбує його. Побажала йому всього, чого може побажати тільки любляча мама.
Син кинувся шукати цю жінку, але її вже ніде не було.
Бережіть своїх батьків, адже вони вам віддають все найкраще, що у них є і ми в боргу перед ними за те, що вони подарували нам життя на цій землі.
Фото ілюстративне з вільних джерел
Leave a Reply