Любов багатогранна.
Вона у кожного своя. Любов не має однієї форми, одного слова, одного вияву, одного сценарію. Щоразу любов інша і до іншої людини. І щоразу ця любов проявляється по-іншому. Але не треба плутати любов із закоханістю. Де виникає любов? У кого виникає любов? Вона, напевно, сама вибирає. І приходить до того, кого відчуває, до того, з ким хоче бути, до того, хто зможе полюбити і віддавати частинку себе іншому. Любов приходить до таких людей, які на це заслуговують. Комусь любов потрібна для повноцінного щастя в житті, а хтось потребує соломинки спасіння.
Хтось скаже: «Любов – це те, за що варто боротися». І я з цим погоджуюсь. Думаю, в житті в людини є лише одне кохання. Таке, що між чоловіком і жінкою. Бо кохання — це не про батьків і дітей, не про родичів і домашніх улюбленців. Кохання — то про вас і про іще одну людину, яку ви все життя хочете бачити біля себе. Чи треба з це боротись? Однозначно, що так.
І не важливо, що зараз відбувається у вашому житті: ви розтоптані, засмучені, пригнічені, принижені, забруднені, неуспішні, бідні, втомлені… Якщо ви відчуваєте любов і бачите її в очах коханого чи коханою, то хіба усе те погане важливо? Тримайтесь за руки, дивіться один одному в очі. Навколо вас буде страшна піщана буря, цунамі, землетруси і гроза. А ви будете міцно триматись один за одного.
А якщо ж ви з певних причин не хочете йти з ним чи з нею за руки попри всі негаразди, то щось не так. Не зовсім з вами. А з коханням, точніше, його відсутністю. І якщо ви не відчуваєте пристрасті до партнера і до життя, то ця любов точно не ваша.
У кожного є свої бажання і потреби. Так вже людина створена, що хоче завжди більше, ніж життя їй дає. І тільки вона отримує бажане, одразу її вимоги підіймаються на сходинку вгору. Таким чином ніколи не можна бути повноцінно щасливим. Нові й нові бажання призводять до того, що ми не цінуємо тощо, що маємо. Хоча на старті цього шляху ми не мали й сотої частини того, що маємо зараз.
Так не лише із матеріальним, але й з духовними цінностями. Ви хочете, щоб вас любили. Ми теж хочемо, щоб любили нас. Важливо ось що: на початку стосунків вам вистачає кількості «люблю», хвилин уваги, допомоги, поцілунків та обіймів. Та з роками ваші вимоги підвищуються. Мовляв, ти не приділяєш мені уваги, не кажеш, що любиш, у нас мало тактильного контакту… Але задумайтесь. Усе так, як було колись. Просто змінились ви.
Чи достатньо вам тієї любові зараз, щоб почати боротись за неї?
Сили вичерпуються і хочеться більшого, більшого, більшого.
Якщо вас втомило це все і ви не хочете ніякої боротьби за щастя, то це означає лише одне: це все — не кохання. За справжнє кохання хочеться віддати й життя. І якщо ви не будете давати стільки уваги, «люблю», поцілунків, обіймів партнеру, скільки вимагаєте самі, то нічим нормальним це не скінчиться.
Тут не зовсім про людину. Не про те, що ви робитимете усе для неї, віддаватиметесь без залишку їй, догоджатимете і будете лише з нею. Тут про саме почуття, про справжнє-справжнє кохання.
Те кохання, за яке вам захочеться боротись.
Але що таке боротись? Це не означає нищити всіх навколо, бути проти всього світу, руйнувати сім’ і страждати заради партнера. Кохання — це щодня вчитись у свого чоловіка чи своєї дружини. Любов — це бій, але не кривавий, а щасливий. бій інколи проти власних негативних емоцій. Бій за спільність.
І проаналізуйте все, що відбувається навколо вас. За що з цього ви справді готові боротись? Те, що прийшло на думку, і є найважливішим для вас. Не переконуйте себе в тому, що матеріальні цінності — головне. Не переконуйте себе в тому, що бути самотнім — класно. Так, справді важливо вміти бути наодинці з собою, слухати себе і чути, насолоджуватись хвилинами самотності. Але це не буде задоволенням, якщо триватиме усе життя.
Пам’ятайте, що ви не самотні. У вас є ваша любов. І, сподіваємось, є і кохання.
Люди з нашого століття дуже дивні. Ми починаємо цінувати лише тоді, коли повністю втрачаємо.
І якщо ваш партнер готовий боротись, а ви — ні, то ви його не гідні. Вибачте, звісно, але це правда.
Кожна людина має право на кохання. На те, що хтось її щиро полюбить. Має право бути люблячою і відчувати себе коханою. Здається, що таке кохання знайти вкрай складно, але це можливо. Знаєте, що для цього потрібно? Не шукати його. Воно само вас знайде. Тоді, коли треба буде вам обом.
А якщо ви вже його маєте, то цінуйте. Всім безмежного кохання.
Leave a Reply