Найкращі речі в нашому житті – найпростіші.
Найсмачніша їжа – примітивна. Стиглі томати з морською сіллю, варена молода картопля, юшка з свіжої риби з димком багаття.
Найпривабливіші образи – звичайні. Чорна сукня або біла футболка з джинсами і кедами. Розпатлане морським бризом волосся, трохи зачеплена засмагою шкіра, сяючі життям очі.
Найбільш зачаровуючі запахи – природні. Листя після дощу, польові квіти за будинком бабусі в селі, яблука, зірвані з дерева, шкіра коханої людини.
Найкрасивіші кольори – натуральні. Небо на заході, яке переходить з блакитного в червоний, діамантові відблиски сонця на блакитній морській воді, всі відтінки жовтого і помаранчевого в осінньому листі, глибокий синій оксамит сутінків.
Улюблені мелодії – з банальних поєднань 7 нот. Їх легко запам’ятати і наспівати. Вони з нами в радості, в горі, в страху, підтримують, підбадьорюють, надають сил.
Найприємніші люди – легкі, невибагливі. Вони цікаві, з глибокою душею, але навколо них не потрібно танцювати з бубном, щоб дізнатися, задовольнити і, не дай Боже, не пошкодити тонку організацію.
Найбільш класні стосунки – прoсті та зрозумілі. Як “палка-палка-огуречик”. Без триповерхових конструкцій, воєн, битв, і щастя всупереч. З ясними правилами, чіткими межами, озвученими і радісними потребами, нехитрими почуттями.
Даремно ми не вміємо помічати цю приголомшливу властивість устрою життя, вимірюючи цінність чого-небудь виключно кількістю вкладень. А не отриманою радістю…
Ніка Набокова
Leave a Reply