Ненависть матері – це завжди заздрість: тема, про яку не прийнято говорити…

Ненависть матері – це заздрість.

Важко повірити й у ненависть. І в заздрість. Це темна та таємна тема. Про неї мало говорять — не прийнято так говорити.

Одній дівчині мама багато говорила. Образливого. Болючого. Знецінювала успіхи доньки. Мовляв, це тимчасове явище. Ти все одно не впораєшся. Робила їдкі зауваження щодо зовнішності. Це вона робила з любові, звісно. З виховною метою — вона так доньці й пояснювала. Поки одного разу не довела лагідну та слухняну доньку до крику…

Дочка купила собі сукню. Заробила та купила. Хороша сукня. А мама сказала, що сукня не пасує до негарних ніг та відсутності талії. І взагалі, до чого ці сукні? Все одно вони не допоможуть налагодити особисте життя. Нічого не вийде, хоч у соболячу шубу загорнись.

І донька заплакала і крикнула: «Мамо, за що ти мене ненавидиш?» — може, вона сподівалася, що мама обійме її і вибачиться. І скаже, що любить. Просто хоче добра! Не знаю. Але мама сказала у відповідь тихим лютим голосом: «За те, що тобі не треба навіть фарбуватися вранці, ти можеш так і йти, ти молода! За те, що тобі не треба годинами у перукаря сидіти – ти просто можеш розчесати волосся, воно в тебе густе і блискуче. За те, що не треба ходити на масаж, у тебе нічого не висить. На жаль. За те, що тобі не треба витрачати на косметолога всю зарплату. Ставити уколи та підтяжки робити. За те, що ти не докладаєш жодних зусиль, щоб на тебе дивилися чоловіки. За те, що все це ти не заслужила! Все тобі даремно дісталося!» — мати ще довго перераховувала причини ненависті. Точніше, заздрості. І додавала: “Ти ще пошкодуєш і наплачешся!”, – Хоча дочка нічого поганого не робила, про що можна було шкодувати.

Дочка пішла з дому та винайняла житло.

Так буває. Є заздрісні матері, які не можуть визнати розквіт доньки. На місце любові приходить заздрість та конкуренція. Але конкурувати з молодістю та красою неможливо; можна лише знецінити та зруйнувати те, що є в іншого. Отруїти радість та щастя.

Тут можна лише дистанціюватися. Тільки постаратися згадати хороше, якщо воно було. І менше давати інформації про себе та про свої справи. Темні почуття оволоділи близькою людиною. А заздрість штовхає на погані слова та вчинки. Так буває. Незаслужена таємна ненависть — це завжди заздрість.

Джерело