«Дорога під назвою «потім» веде до місця під назвою «ніколи»

Пам’ятаєте історію про бабусю, якій дістався ящик стиглих груш. Вона щодня з’їдала підгнилу, приберігаючи кращу на завтра. А завтра підгнивала наступна, і вона їла її. Ця дія повторювалося день у день, поки не закінчилися груші. У підсумку, старенька не покуштувала жодної хорошої груші.

Правдива історія. І сумна. І повчальна…

Ми віримо, що треба трохи напружитися, заробити, заощадити, потерпіти деякі обмеження.

А потім…

Та немає ніякого “потім”! Є тут і зараз!

Звідки ця впевненість, що щастя треба заслужити?

Заробити? Дочекатися?

Чого дочекатися? Старості? Немочі? Повної відсутності бажань? Смерті?

Вчора розговорилася з сусідкою по дачі. Питаю: «Чого така невесела?»

Вона задумливо зітхнула, сумно посміхнулася і відповідає: «Не встигла озирнутися, а життя пройшло».

Я, звичайно, стала її заспокоювати, на що вона вимовила фразу, яка, власне, і спонукала мене на цей пост.

«Я все думала – ось зароблю грошей, ось побудую дачу, ось діти виростуть, і я почну жити для себе. Зроблю модну стрижку, буду носити тільки сукні. Я ж завжди в брюках ходжу…»

Вона замовкла. Я не стала квапити її.

«Діти виросли, дача побудована, гроші є, а… я так і ношу джинси. Та й зачіска все така ж – хвостик на потилиці».

Мені дуже хотілося підбадьорити знайому: «Так у чому ж справа? Давай швидко в перукарню! Сукню купи!»

Вона втомлено посміхнулася: «Не хочеться. Втомилася я. Розумієш, реальність не виправдала очікування. У вічній суєті я не помітила, як постаріла. Щурячі перегони перемогли».

Півночі я міркувала над її словами.

Щурячі перегони перемогли…

У цієї жінки не виявилося «потім». Вона вичерпалася, вигоріла. На жаль, цей приклад не поодинокий. Таких – мільйони.

Колись прочитала прекрасне висловлювання: «Дорога під назвою «потім », призводить до країни під назвою «ніколи».

Живіть тут і зараз! Дійте! Другого життя в цьому тілі не буде!

Їжте і пийте з красивого посуду. 

Читайте книги, подорожуйте.

Спечіть, нарешті, той самий пиріг, приготування якого постійно відкладаєте через відсутність часу.

І найголовніше – не відкладайте на потім, не економте ніжність, доброту, турботу.

Любіть на повну!

Обіймайте, цілуйте своїх рідних. Даруйте компліменти. Будьте щедрими та щирими.

Все це зробить вас щасливою людиною!

І навіть більше!

Анжела Бантовська

Джерело

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*