За повір’ям, до кожної людини принаймні одного разу в житті приходить Бог. Просто виглядати Він може абсолютно по-різному. І наша подальша доля залежить від того, як ми себе поведемо у мить цієї вирішальної зустрічі. На цю тему є чудова притча.
До кожного із нас принаймні раз в житті приходить Бог…
Жив собі на світі звичайний чоловік і мав три мрії. Не були вони якимись унікальними: хотів мати гарну роботу і велику зарплату, одружитися із чудовою, доброю дівчиною та прославитися на весь світ.
Але його життя здавалося йому нудним і пересічним. Так і помeр – не втіливши жодної зі своїх мрій та не здобувши ні слави, ні багатства, ні сімейного щастя. І от, помeрши, він постав перед Богом.
«Боже, – сказав чоловік, – я прожив таке нікчемне життя. Чому Ти не допоміг мені втілити жодної своєї мрії?»
«Ти мав усі шанси втілити їх у життя. Для цього ти мав лише допомогти підійнятися, розплющити очі та зігріти серце. – відповів Бог.
Пам’ятаєш, якось була зима, а ти поспішав на співбесіду у компанію своєї мрії? Ти дуже переживав про те, що запізнишся, а навколо була ожеледиця і жaхливий трафік. І тоді коло тебе впав чоловік. Ти поглянув на нього, але відмахнувся, заспокоївши себе думкою, що це п’яниця. Тоді ти вчасно встиг на співбесіду, але роботу так і не отримав. І більше не згадував про того чоловіка, якому не захотів допомогти.
Але це був не п’яниця, а директор тієї компанії. Якби ти допоміг йому підійнятися, то вся твоя кар’єра склалася б інакше, ти отримав би роботу своєї мрії.
А пам’ятаєш, якось влітку ти зупинився, щоб подивитися на спектакль вуличних артистів? Людей було небагато, але вистава була чудовою і дуже тобі сподобалася. Чи пам’ятаєш ти, як до тебе підійшла жіночка, що грала старого клоуна, щоб запитати, чи сподобалася тобі вистава? Але ти відмахнувся від неї із відчуттям огиди.
А то була молода красива дівчина, яка закохалася в тебе з першого погляду. Якби ти не відмахнувся від неї – то одружився б із жінкою своєї мрії, ви б наpoдили багато дітей і мали щасливу родину.
А пам’ятаєш, як ти повертався з роботи і побачив, що на лавочці під під’їздом сидить, ридаючи, жіночка? Був жовтень, періщив холодний дощ і вона геть промокла, трясучись від холоду і ридань. Але ти подумав, що втомився після роботи, хочеш їсти і прийняти гарячу ванну. Ти подумав, що вона поплаче і заспокоїться сама, а твої бажання не зможуть почекати.
То була відома письменниця, яка посварилася зі своїм чоловіком. Якби ти вислухав і допоміг їй, то вона б присвятила свою нову книгу саме тобі. Ти б прославився на весь світ, але ти вирішив не ділитися з нею своїм теплом, не допомогти людині у складній ситуації. Лише один маленький крок відділяв тебе від твоїх мрій».
Ця притча нагадує нам, що кожен маленький вибір, який ми робимо або не робимо у своєму житті може змінити нашу долю.
Пам’ятайте, що Бог може прийти в образі і старенького дідуся, і безпомічного кошеняти, і молодої дівчини. Тож коли Ви побачите, що комусь потрібна допомога – не відвертайтеся. Допоможіть, втіште, поговоріть. Можливо, це Він намагається втілити котрусь із ваших мрій. А можливо, Бог послав вас, просто щоб допомогти тій людині, і це варте так само багато!
Leave a Reply